Секс і гендер

Поки на Заході впродовж 1960-1970-х років відбувалася сексуальна революція, Україна перебувала за «залізною завісою». У нас «сексу» не було, лише «статеве життя». Люди, звичайно, розмножувалися, але не були призвичаєні про це говорити.

Аби краще розуміти, чому наші 1990-ті вибухнули «сексом» і «розпустою», пригадаємо кілька прикладів радянських заборон. Не можна було в готелях селити в один номер чоловіків і жінок, які не перебували в офіційному шлюбі. Ніде не можна було купити еротичний журнал. За гомосексуальні стосунки чи перегляд еротичних фільмів можна було потрапити за ґрати. Відверті сцени у світових шедеврах (і «не шедеврах») кінематографу «вирізалися» для радянського прокату. За позашлюбні стосунки могли влаштувати громадський суд. Чимало людей жили в комуналках — по кілька сімей в одній квартирі. Аби усамітнитись, доводилося щось вигадувати чи одружуватись.

Коли, нарешті, секс «дозволили», це припало на зубожіння 1990-х. Тоді всі заробляли як могли, тож комерціалізація зачепила й секс. Тіло теж стало ресурсом. Відоме гасло 1990-х — «Продай себе!». Проституція раптом з'явилася скрізь. Секс-працівниці «тусили» всюди. Стриптиз був мало не на кожному кроці: напівголі дівчата танцювали і в «генделиках», і в солідних готелях.

1990-ті стали еротичним проривом в Україні. У 1995 році в Київ приїжджає пафосно святкувати свій день народження Чиччоліна, світова зірка жорсткого порно. Вперше відверті матеріали про «це» можна читати у виданні «Спід-Інфо». Відбувається легалізація сексуальності. Скрізь зображення оголених жінок: на плакатах, календарях, у пресі. Оголені жіночі груди демонструють у кожному другому художньому фільмі 1990-х і навіть на театральній сцені. Заможні чоловіки влаштовують божевільні вечірки, де імениннику дарують торт з голою жінкою всередині або купання з голими дівчатами в нічному басейні. Тепер для нас є очевидною тогочасна об'єктивізація жінок. Тодішня сексуальність чоловіків позиціонувалася як бажання. Натомість сексуальність жінок підмінялась сексапільністю та сексуалізацією. Чи бажає жінка, і чого вона бажає — нікого не хвилювало.

Саме в 1990-ті оприявнилася об'єктивна інформація про сексуальні меншини. У 1991 році в Україні (першій з пострадянських країн) було скасовано кримінальне покарання за гомосексуальні стосунки. І вже у 1993 році розпочалася організація українського руху за права сексуальних і гендерних меншин (ЛГБТ).

У 2000-х гойдалки хитнулися в інший бік. Сексуальна революція 1990-х збіглася з модою на рейв і психоделіку — задля більшої розкутості. А стримані «нульові», навпаки, поширювали самоконтроль: ні наркотикам, ні алкоголю, ні безладним статевим зв'язкам. Тренд пуританізації посилився після ухвалення закону «Про захист суспільної моралі» за Президента Віктора Ющенка. Настав час сімейних цінностей. Можливо, тому «міленіали» інакше ставляться до цінностей шлюбу, аніж їхні батьки. «Ігреки» не вважають надважливим сексуальне розкріпачення. У них є інші радості. Вони більше зорієнтовані на родину і дітей, хоча не поспішають оформляти взаємини офіційним шлюбом. «Міленіали» прагнуть довше залишатися необтяженими і мобільними. А ще «міленіали» дуже амбітні. Багато хто з них хоче зробити кар'єру, впорядкувати фінанси й лише потім починати тривалі романтичні стосунки. До слова, тут привіт батькам «іксам» та зубожінню 1990-х. Фокусуватися на самореалізації і зароблянні грошей «міленіалів» готували з дитинства і батьки, і соціально-економічні обставини.

«Зумери» («зети»), чий світогляд формувався у 2010-ті, займаються любов'ю рідше, ніж їхні батьки в тому ж віці. Про це свідчать численні світові дослідження. Спочатку це здається дивним, адже покоління «зет» живе в найкомфортнішому для сексу середовищі. Дошлюбний секс більше не засуджується, як під час юності «іксів». Соцмережі й додатки для знайомств спростили пошук партнерів. Сучасні контрацептиви якісні й доступні. У чому ж справа? Все просто — нове покоління більш усвідомлено, ніж попередні, ставиться до статевих зв'язків. Доступність інформації з дитинства, психологічна та сексуальна освіта навчили «зумерів» дослухатися до себе й рефлексувати. Вони краще, ніж їхні батьки «ікси», розуміють себе і прислухаються до своїх бажань. «Зети» вміють відстоювати власні кордони й говорити «ні». Вони кохаються, якщо справді цього хочуть, і з тим, хто у їхньому розумінні цього вартий. Сексуальне кредо «зумерів» — «якість, а не кількість».

Нові люди, «міленіали» та «зумери», суттєво толерантніші в гендерних питаннях. Вони не зациклюються на сексі, як «ікси». Секс — це прекрасно! Але у світі є багато іншого, що також варте найціннішого ресурсу — часу.