Тож ми обрали на свій розсуд 20 найприкметніших.
Копання картоплі. Традиція з 1990-х, коли через скрутне економічне становище своя картопля допомагала прогодувати родину.
Зберігання грошей в американських доларах. Посттравматичний синдром з 1990-х — тоді люди втратили всі заощадження в національній валюті.
Застілля. Свята, дні народження, усі родинні дати збирають родину та друзів за щедрим столом. Алкоголь обов'язковий.
Домашня консервація. У 1990-ті робили домашнє варення, консервовані компоти, огірки та помідори здебільшого через скруту. А тепер українці роблять це з любові до «крафту». Бо смачно й цікаво.
Домашні капці. Звичка українців роззуватися вдома настільки для них природна, що навіть не потрапила б у цей список, якби книга не була двомовною.
Не викидай, бо знадобиться. Приклад – «пакетик для пакетиків», що були у вжитку.
Брак делікатності та надмірна критичність. Українці люблять вказувати усім іншим на їхні недоліки й помилки. Особливо у фейсбуці.
Дорогі автівки. Скрізь на вулицях Україні: Porsche, Range Rover, нові моделі Mercedes. Навіть під час кризи та війни. Бо українці люблять «понти».
Невміння планувати. «Зідзвонимося» – українське слово, яке не розуміють іноземці. Це означає: або ти мені, або я тобі зателефоную, або ніхто нікому. Зустрічі часто планують день на день, і легко скасовують в останню мить.
Догляд стареньких членів родини. Їх недостатньо підтримує держава, тому це обов’язок дітей. Важко, але покращує зв’язок поколінь.
Вітання породіллі та малюка. Перший раз побачити немовля треба «не з пустими руками».
Куми. В Україні можна обирати навіть кількох кумів при хрещенні дитини, щоб нікого не образити. Буває, що в дитини половина села хрещених батьків.
Проводи (Гробки, Радуниця) — трапези на цвинтарях. Їжа — важливий спосіб комунікації між людьми. Їжа на кладовищі — знак, що мертві мають значення.
Фарбування яєць на Великдень. Великдень та Різдво — головні релігійні свята українців, що істотно впливають на повсякдення. На Різдво прикрашають ялинку і готують святковий стіл. А на Великдень фарбують яйця і печуть паски. Надсучасною Великодньою традицією стало оприлюднення в соцмережах фото власних пасок, крашанок та писанок.
Обливаний понеділок (Поливаний понеділок, Уливанка, Волочильний понеділок) — понеділок після Великодня. Хлопці обливають дівчат водою. А дівчата дарують хлопцям писанки. Зрозуміло, що хлопці обливають водою передовсім тих дівчат, які їм подобаються.
Івана Купала. Традиційне старослов'янське свято з «магічним очищенням» вогнем і водою. Дуже романтичне і молодіжне свято. Закохані пари, взявшись за руки, стрибають через вогнище. Якщо їхні руки залишаються з'єднаними, то вони все життя проживуть разом. Також у цю ніч дівчата ворожать на вінках і на квітах про кохання.
Купання на Водохреще. Вважається, що двічі на рік вода має магічну силу. Влітку — це день Івана Купала, взимку — Водохреще. У січні, навіть коли люті морози, задля здоров'я або з побожності українці купаються у відкритих водоймах чи крижаних ополонках.
День вишиванки. У третій четвер травня українці вбираються у свій національний одяг усюди, навіть на роботу.
Щирістьі гостинність. Багатьом українцям властиве бажання «вилити душу» або щедро частувати гостей, іноді навіть на шкоду власним справам.
Гордість і патріотизм. Прапори й національний жовто-блакитний колір скрізь: у таксі, на будівлях, на робочих місцях, у прикрасах і навіть на парканах. Традиція набула сили у 2014 році під час і після Революції Гідності. Українці позбулися комплексу меншовартості й обурюються, коли за кордоном їх вважають росіянами.
