Дозвілля, розваги, відпочинок

Опитуючи представників трьох поколінь «Х», «Y», «Z», ми дійшли висновку, що способи відпочивати й розважатись за останні 30 років майже не змінилися. Точніше, не змінилася їхня суть, хоча змінилася форма.

Наприклад, на першому місці серед усіх видів відпочинку і в 1990-ті роки, і у 2010-ті був та залишається перегляд відео. Просто в 1990-ті — це було телебачення та відеомагнітофони, а тепер — інтернет. Музику в 1990-ті слухали на музичних радіохвилях та з касет, натомість із середини 2000-х, молодь майже не слухає радіо. Хіба що в авто. Тепер прослуховування музики — індивідуальний процес. Від вибору треків і альбомів в інтернеті — до персональних ґаджетів із навушниками.

Дачний відпочинок з батьками теж ніхто не скасовує. Але якщо в скрутні 1990-ті дача — це передовсім город і картопля, то нині — це справді відпочинок.

Навіть у клубному житті в 1990-ті все було таким, як і зараз, тільки без SMM. Люди завжди хотіли тусити, «клубитися» й танцювати. Упродовж 30 років з'явилося і зникло безліч нічних клубів.

Читають зараз стільки ж, скільки й раніше. Не менше. Щоправда, у 1990-ті читали здебільшого художню прозу і журнали. А тепер, хоча книжок читають менше, «норму» наздоганяють контентом з інтернет-видань та соцмереж.

Одна з головних відмінностей: сучасні молоді люди значно менше ходять одне до одного в гості, ніж у 1990-ті чи навіть у 2000-ні. Для зустрічі частіше обирають нейтральну територію, де можна «потусити». Ну і, звісно, тепер є те, про що й не мріяли в 1990-х — віртуальні розваги.

Щодо подорожей, то юні «ікси» переважно вдовольнялися внутрішнім туризмом. Натомість «ігреки» («міленіали») вже з дитинства мали можливість побачити хоча б Єгипет або Туреччину. А «зети» («зумери») з юних років відчули чудові плоди безвізу. Економваріант із дешевими авіаквитками та проживанням у хостелах, щоб «поснідати в Парижі», їхнім батькам у такому віці міг лише наснитися.

Бонус від «міленіалів». Правила гри в кепси (фішки). Це культова гра малих «ігреків» («міленіалів») у пластикові кругляки з малюнками. Найпопулярніші кепси — з покемонами. (Покемони — кишенькові чудовиська). Пік популярності кепсів — кінець дев'яностих. Принцип гри вже був знайомий. На початку 1990-х грали у «хлопавку» із вкладками від жуйок. Гравці плескали по стопці вкладок, що перегорнути їх «обличчям» догори.

Отже, гравці у кепси ставлять на гру рівноцінну кількість фішок. Ставка залежить ще й від самої фішки, наскільки вона рідкісна. Кепси складаються у стопку. За офіційними правилами, треба розбити цю стопку битою. (Бита була розміром з фішку, але не пластикова, а металева). Від удару кепси розсипаються. Ті, що перевернулися — твої. 

Бувалі гравці напрацьовували свої хитрощі. Традиційне «кепсове шахрайство» — бити не по верху стопки, а збоку чи навіть знизу. Так можна було перевернути половину стопки.

Простіший варіант гри — гравці просто кидають стопку фішок на пласку поверхню, намагаючись їх перевернути. Перемагає той, у кого більше кепсів. 

Справжнісінька азартна гра. У кепси грали майже всі. Якщо в тебе не було фішок, ти відчував себе аутсайдером. У 2000-ні кепси відходять, і діти граються в наклейки від жувальних гумок.