Перші роки незалежності — епоха тотального дефіциту. Це час підприємців і «мільйонерів». Тодішні купоно-карбованці виглядали наче папірці, а не як гроші. Купюри мали низький захист, а перша партія купоно-карбованців була без номера і серії. Випуск грошей не гарантувався золотовалютним резервом. Їхня купівельна спроможність виявилась настільки низькою, що купони не було сенсу підробляти. Гіперінфляція — 10 тисяч відсотків. Для порівняння: кілограм вареної ковбаси коштував 500 тисяч. Але купити цю ковбасу було проблемою. Як і будь-що інше: від продуктів — до предметів побуту. «Ікси» пам'ятають анекдот тих часів, коли гостей запитували: «Вам чай з цукром чи руки з милом помиєте?».
На багатьох підприємствах зарплату видавали власною продукцією. Щоб вижити, доводилось вчитися продавати. Торгували навіть вчителі, лікарі, науковці. Освіта в 1990-ті суттєво знецінилась, а найважливішою рисою стала спритність. Торгівля перемістилася із крамниць на вулиці. На розкладках і речових ринках продавали що заманеться. Від старих речей — до товарів, про які раніше можна було тільки мріяти: закордонний одяг, книги, парфуми, косметику. Головний символ 1990-х — «кравчучка» — ручний візок для сумок, названий за прізвищем тогочасного Президента України Леоніда Кравчука.
Різновиди торгівлі 1990-х — речові ринки, «комки» та кіоски.
«Комок» або «комісійка» — комісійний магазин. Там приймали й перепродавали все: одяг, посуд, прикраси, техніку, меблі й навіть автомобільні запчастини. Найкрутіші «комки» були в Одесі. Моряки привозили із закордонного плавання модні імпортні речі.
«Ларьок», кіоск, «будка» — металева конструкція для роздрібної торгівлі з великою скляною вітриною. Саме там продавали вроздріб тодішні дефіцитні жувальні гумки та шоколадні батончики. Обов'язковими товарами кіосків були сигарети, солодкі напої та алкоголь. Утім, у «ларьках» можна було знайти будь-що: від аудіокасет і презервативів — до іграшок та одягу.
У 1996 році Україна запроваджує гривню. Одну гривню міняють на 100 тисяч купоно-карбованців. Починається епоха обмінників. Спершу офіційний курс гривні до долара був 1,8. Але вже до початку 1999 року гривня знецінюється до п’яти за долар. Бензин коштує 2 грн, а середня зарплатня — 150 грн. Наступні значні девальвації припадають на 2008 та 2014 роки.
У 2000-х, разом із економічним відновленням, торгівля стає більш цивілізованою. Старі «універсами» перетворюються на «супермаркети». Наче гриби після дощу з'являються салони краси замість класичних перукарень. Упродовж 2010-х відбувається бум «барбер-шопів» — спеціалізованих чоловічих перукарень.
А от лазні зникають зі сфери послуг. Деякі з них просто зносять, а деякі перетворюють на сауни й хамами.
Теперішня своєрідна «машина часу» — це будки «Ремонт взуття». У 2021 році вони точнісінько такі ж на вигляд, як у 1991.
2010-ті — це розквіт гіпермаркетів і ТРЦ. Темп життя «міленіалів» та «зумерів» зростає. Тепер дефіцитом є не товари, як у 1990-ті, а час. Тому великі торгово-розважальні центри (ТРЦ) пропонують усе в одній будівлі: крамниці, кав'ярні, бари, фудзони, манікюр, боулінг, кінотеатр і навіть казино та внутрішній паркінг для особистого транспорту покупців.
53 фотографій
